842 Чеснота надії є запевненням і підтвердженням усього того, що ґрунтується на вірі та виконується в любові^[1]. Надія є наче ланкою, що поєднує між собою початок (віру) і звершення (любов) чеснотливого життя. Надія є рушійною силою повного звершення особи в Богові. Надія є чеснотою «подорожуючого» – того, хто, будучи причасником божественного життя, зростає в ньому, тобто обожествлюється.

^[1] Максим Ісповідник, Листи, III.