Шукати в катехизмі
- ВСТУП
- ВІРА ЦЕРКВИ
- I. ОБЯВЛЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ ТРОЙЦІ
- ІІ. ВІРУЄМО В ТРОЙЦЮ ЄДИНОСУЩНУ І НЕРОЗДІЛЬНУ
- ІІІ. ВІРУЄМО В БОГА ОТЦЯ, ТВОРЦЯ НЕБА І ЗЕМЛІ, І В СПАСИТЕЛЯ НАШОГО ІСУСА ХРИСТА, І В ДУХА СВЯТОГО, ГОСПОДА ЖИВОТВОРЯЩОГО
- А. Творець і Його творіння
- Б. Бог став Людиною, щоб людина стала богом
- В. Церква – ікона Пресвятої Тройці
- МОЛИТВА ЦЕРКВИ
- І. Ми створені для спілкування і сопричастя з Богом
- ІІ. Молитва церковної спільноти
- А. Божественна Літургія – основа й вершина життя християнської спільноти
- Б. Чини Божественної Літургії
- В. Таїнства християнського життя
- а. Таїнство – Христос серед нас
- б. Сім святих Таїнств
- в. Святі Таїнства – співдія Бога і людини
- г. Таїнственне життя Церкви
- 1. Таїнства християнського втаємничення
- 2. Святі Таїнства зцілення
- 3. Таїнства служіння: Подружжя та Священство
- Г. Особливі моління (треби)
- ІІІ. Час і простір Церковної молитви
- ІV. Особиста молитва християнина
- ЖИТТЯ ЦЕРКВИ
- І. Духовне життя – життя у Святому Дусі
- ІІ. Людина у Христі як нове сотворіння
- А. Основи духовного життя
- Б. Духовність серця
- В. Аскеза, яка очищає
- Г. Духовна боротьба в житті християнина
- Ґ. Молитва в духовному житті
- Д. Аскеза, що просвічує
- ІІІ. Християнська сім ’я як нове створіння (Четверта, п’ята, шоста й дев’ята запові ді Божі)
- IV. Суспільство, переображене в Церкві (п’ята, сьома, восьма і десята заповіді Божі )
- А. Християнське бачення світу та проповідь Євангелія
- Б. Церква – взірець людської спільноти. Моральні принципи суспільного устрою
- В. Суспільні виміри церковного буття
- Г. Християнське розуміння держави
- Ґ. Християнське розуміння економіки
- Д. Християнська вартість відпочинку
- Е. Збереження миру в сучасному світі
- V. Переображення всесвіту
759 Потреба в їжі та питті природна для людини; їжа необхідна для підтримання життя. Проте пристрасть до їжі спотворює природну потребу людини й призводить до гріха обжерливості, коли їжа стає самоціллю. Є різні вияви цього гріха. Перший із них – це надмірність у їжі та питті. Святі Отці навчали, що їжа, спожита понад міру, шкодить душі. Другий вияв обжерливості – це пошук у їжі та напоях насамперед насолоди. Нестриманість у їжі та питті призводить до непогамованості також у всьому іншому, оскільки перенасиченням тіла людина намагається втамувати голод і спрагу душі. Святий Йоан Касіан зауважує, що «ми ніколи не зможемо опанувати потягу до земних страв, якщо наша душа… не віднайде більшої радості від споглядання Бога[1]».
[1] Йоан Касіан, Правила, 5, 14.
760 Подолати гріх обжерливості можна за допомогою чесноти поміркованості в їжі та в питті, якої досягаємо постом. Святий Йоан Золотоустий навчає: «Господь наш є милосердний та лагідний, тому не вимагає нічого, що було б понад наші сили. Він не вимагає від нас утримуватись від їжі та закликає до посту не задля нього самого чи для того, щоб залишити нас без харчування. Він наказує нам це для того, щоб ми, відклавши житейські турботи, трудилися в речах духовних[1]».
[1] Йоан Золотоустий, Гомілії на книгу Буття, 10, 1.