Шукати в катехизмі
- ВСТУП
- ВІРА ЦЕРКВИ
- I. ОБЯВЛЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ ТРОЙЦІ
- ІІ. ВІРУЄМО В ТРОЙЦЮ ЄДИНОСУЩНУ І НЕРОЗДІЛЬНУ
- ІІІ. ВІРУЄМО В БОГА ОТЦЯ, ТВОРЦЯ НЕБА І ЗЕМЛІ, І В СПАСИТЕЛЯ НАШОГО ІСУСА ХРИСТА, І В ДУХА СВЯТОГО, ГОСПОДА ЖИВОТВОРЯЩОГО
- А. Творець і Його творіння
- Б. Бог став Людиною, щоб людина стала богом
- В. Церква – ікона Пресвятої Тройці
- МОЛИТВА ЦЕРКВИ
- І. Ми створені для спілкування і сопричастя з Богом
- ІІ. Молитва церковної спільноти
- А. Божественна Літургія – основа й вершина життя християнської спільноти
- Б. Чини Божественної Літургії
- В. Таїнства християнського життя
- а. Таїнство – Христос серед нас
- б. Сім святих Таїнств
- в. Святі Таїнства – співдія Бога і людини
- г. Таїнственне життя Церкви
- 1. Таїнства християнського втаємничення
- 2. Святі Таїнства зцілення
- 3. Таїнства служіння: Подружжя та Священство
- Г. Особливі моління (треби)
- ІІІ. Час і простір Церковної молитви
- ІV. Особиста молитва християнина
- ЖИТТЯ ЦЕРКВИ
- І. Духовне життя – життя у Святому Дусі
- ІІ. Людина у Христі як нове сотворіння
- А. Основи духовного життя
- Б. Духовність серця
- В. Аскеза, яка очищає
- Г. Духовна боротьба в житті християнина
- Ґ. Молитва в духовному житті
- Д. Аскеза, що просвічує
- ІІІ. Християнська сім ’я як нове створіння (Четверта, п’ята, шоста й дев’ята запові ді Божі)
- IV. Суспільство, переображене в Церкві (п’ята, сьома, восьма і десята заповіді Божі )
- А. Християнське бачення світу та проповідь Євангелія
- Б. Церква – взірець людської спільноти. Моральні принципи суспільного устрою
- В. Суспільні виміри церковного буття
- Г. Християнське розуміння держави
- Ґ. Християнське розуміння економіки
- Д. Християнська вартість відпочинку
- Е. Збереження миру в сучасному світі
- V. Переображення всесвіту
478 Священик після того, як під спів «Блаженні всі, що бояться Господа, що ходять путями Його» (пор. Пс. 128 (127)), увів наречених досередини храму, розпочинає Чин Вінчання, подібно до Божественної Літургії, торжественним виголосом: «Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа». Цей виголос вказує на тісне поєднання Таїнства Вінчання з Пресвятою Євхаристією, благодаттю якої наречені стають одним тілом. «Бо святе Причастя є завершенням всякого священнодійства і печаттю кожного божественного таїнства. Церква добре робить, приготовляючи святі Дари для спокутування і благословення подружньої пари. Бо Сам Христос, який дав нам ці Дари і є цими Дарами, прийшов на весілля [до Кани Галилейської], щоб принести їм [нареченим] єднання в мирі та однодумності. Тому ті, хто єднаються в подружжі, мають бути гідними Святого Причастя; вони мають бути поєднані перед Богом у храмі – домі Божому, бо вони є діти Божі[1]».
[1] Симеон Солунський, Про чесне й законне подружжя, 282.