Шукати в катехизмі
- ВСТУП
- ВІРА ЦЕРКВИ
- I. ОБЯВЛЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ ТРОЙЦІ
- ІІ. ВІРУЄМО В ТРОЙЦЮ ЄДИНОСУЩНУ І НЕРОЗДІЛЬНУ
- ІІІ. ВІРУЄМО В БОГА ОТЦЯ, ТВОРЦЯ НЕБА І ЗЕМЛІ, І В СПАСИТЕЛЯ НАШОГО ІСУСА ХРИСТА, І В ДУХА СВЯТОГО, ГОСПОДА ЖИВОТВОРЯЩОГО
- А. Творець і Його творіння
- Б. Бог став Людиною, щоб людина стала богом
- В. Церква – ікона Пресвятої Тройці
- МОЛИТВА ЦЕРКВИ
- І. Ми створені для спілкування і сопричастя з Богом
- ІІ. Молитва церковної спільноти
- А. Божественна Літургія – основа й вершина життя християнської спільноти
- Б. Чини Божественної Літургії
- В. Таїнства християнського життя
- а. Таїнство – Христос серед нас
- б. Сім святих Таїнств
- в. Святі Таїнства – співдія Бога і людини
- г. Таїнственне життя Церкви
- 1. Таїнства християнського втаємничення
- 2. Святі Таїнства зцілення
- 3. Таїнства служіння: Подружжя та Священство
- Г. Особливі моління (треби)
- ІІІ. Час і простір Церковної молитви
- ІV. Особиста молитва християнина
- ЖИТТЯ ЦЕРКВИ
- І. Духовне життя – життя у Святому Дусі
- ІІ. Людина у Христі як нове сотворіння
- А. Основи духовного життя
- Б. Духовність серця
- В. Аскеза, яка очищає
- Г. Духовна боротьба в житті християнина
- Ґ. Молитва в духовному житті
- Д. Аскеза, що просвічує
- ІІІ. Християнська сім ’я як нове створіння (Четверта, п’ята, шоста й дев’ята запові ді Божі)
- IV. Суспільство, переображене в Церкві (п’ята, сьома, восьма і десята заповіді Божі )
- А. Християнське бачення світу та проповідь Євангелія
- Б. Церква – взірець людської спільноти. Моральні принципи суспільного устрою
- В. Суспільні виміри церковного буття
- Г. Християнське розуміння держави
- Ґ. Християнське розуміння економіки
- Д. Християнська вартість відпочинку
- Е. Збереження миру в сучасному світі
- V. Переображення всесвіту
229 Чудами воскресіння дочки Яіра (див. Лк. 8, 41-42.49-56), сина вдови з Наїну (див. Лк. 7, 11-16) та Свого приятеля Лазаря (див. Йо. 11, 1-57) Христос поступово готував апостолів до Свого воскресіння. Христос називає людську смерть сном: «Уступіться, бо дівча не вмерло, а спить» (Мт. 9, 24). Смерть не є кінцем життя, а «успенням», людина – не мертва, а «усопша». Подібно й Церква називає смерть Ісуса: «Плоттю заснувши, як мертвий[1]». Святий Йоан Дамаскин розкриває розуміння смерті Христа: «Хоч Христос і помер як людина, і свята Його душа розлучилась із пречистим тілом, Божество Його залишилось нерозлучним з обома – і з душею, і з тілом[2]». Смерть Христова – животворяща: Христос Сам дозволив смерті утримувати Себе для того, щоб її остаточно перемогти й дарувати нове життя.
[1] Квітна тріодь, Неділя Пасхи, Пасхальна утреня, екзапостиларій.
[2] Йоан Дамаскин, Точний виклад православної віри, ІІІ, 27.