Шукати в катехизмі
- ВСТУП
- ВІРА ЦЕРКВИ
- I. ОБЯВЛЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ ТРОЙЦІ
- ІІ. ВІРУЄМО В ТРОЙЦЮ ЄДИНОСУЩНУ І НЕРОЗДІЛЬНУ
- ІІІ. ВІРУЄМО В БОГА ОТЦЯ, ТВОРЦЯ НЕБА І ЗЕМЛІ, І В СПАСИТЕЛЯ НАШОГО ІСУСА ХРИСТА, І В ДУХА СВЯТОГО, ГОСПОДА ЖИВОТВОРЯЩОГО
- А. Творець і Його творіння
- Б. Бог став Людиною, щоб людина стала богом
- В. Церква – ікона Пресвятої Тройці
- МОЛИТВА ЦЕРКВИ
- І. Ми створені для спілкування і сопричастя з Богом
- ІІ. Молитва церковної спільноти
- А. Божественна Літургія – основа й вершина життя християнської спільноти
- Б. Чини Божественної Літургії
- В. Таїнства християнського життя
- а. Таїнство – Христос серед нас
- б. Сім святих Таїнств
- в. Святі Таїнства – співдія Бога і людини
- г. Таїнственне життя Церкви
- 1. Таїнства християнського втаємничення
- 2. Святі Таїнства зцілення
- 3. Таїнства служіння: Подружжя та Священство
- Г. Особливі моління (треби)
- ІІІ. Час і простір Церковної молитви
- ІV. Особиста молитва християнина
- ЖИТТЯ ЦЕРКВИ
- І. Духовне життя – життя у Святому Дусі
- ІІ. Людина у Христі як нове сотворіння
- А. Основи духовного життя
- Б. Духовність серця
- В. Аскеза, яка очищає
- Г. Духовна боротьба в житті християнина
- Ґ. Молитва в духовному житті
- Д. Аскеза, що просвічує
- ІІІ. Християнська сім ’я як нове створіння (Четверта, п’ята, шоста й дев’ята запові ді Божі)
- IV. Суспільство, переображене в Церкві (п’ята, сьома, восьма і десята заповіді Божі )
- А. Християнське бачення світу та проповідь Євангелія
- Б. Церква – взірець людської спільноти. Моральні принципи суспільного устрою
- В. Суспільні виміри церковного буття
- Г. Християнське розуміння держави
- Ґ. Християнське розуміння економіки
- Д. Християнська вартість відпочинку
- Е. Збереження миру в сучасному світі
- V. Переображення всесвіту
617 Слово «мощі» для означення тілесних чи нетлінних останків праведника походить від слов’янського мощ – міць, потуга. Воно виражає чудесну силу Божого життя в немочі людської смерті. Святе Письмо згадує чудо Божої сили, якою через мощі пророка Божого Єлисея ожив померлий (див. 2 Цар. 13, 21). Християни почитали мощі святих уже від перших століть, коли на гробах мучеників звершували Святу Євхаристію, яка об’єднувала у Христі живих і померлих. Ці місця разом із захороненими в них мощами вважалися святими, ціннішими від золота й самоцвітів. «Хто дав би мені діткнутися до тіла Павла, припасти до його труни й побачити прах його тіла. Я бажав би бачити прах тих уст, при помочі яких Христос висказав великі й невимовні тайни, бачити прах його рук, що були в кайданах, бачити й прах його очей, що були осліпли і прозріли для спасення вселенної, бачити прах тих ніг, що обійшли світ і не втомилися[1]».
[1] Йоан Золотоустий, Антологія різних гомілій. Гомілія 30: Слово про похвали святому апостолові Павлові.