79  Церква називає «Отцем» Того, Хто не має отця, і ніколи не був сином[1]. Слова євангелиста Йоана, що «споконвіку (церковнослов’янською – «в началі») було Слово», Святі Отці розуміли як ствердження того, що цим «началом» є Особа Отця[2]. Він, Хто є особовим Началом усього, Сам є без начала, яке б Його спричинило. Іншими словами, Отець – безначальне Начало. Цей антиномічний вислів виражає свободу Божої Особи Отця, який нічим і ніким не зумовлений. «Отець безначальний, бо ні від кого іншого, навіть від Себе Самого, не отримав буття[3]». Отець – як Начало творіння – усе наповнює та водночас перевершує усе сотворене.

 

[1] пор. Атанасій Великий, Перший лист до Серапіона, 16.

[2] Григорій Богослов, Слово 42, 14.

[3] Григорій Богослов, Слово 20. Про догмат і поставлення єпископів, 7.