145 Святе Письмо розповідає про гріхопадіння людини в раю, використовуючи образ змія: «З усіх же польових звірів, що їх сотворив Господь Бог, найхитріший був змій» (Бут. 3, 1). Святі Отці в образі змія вбачали противника Бога і людини – сатану. «Змій запропонував фальшиве обожествлення[1]», тобто піддав людині думку стати як Бог, але без Бога, власними зусиллями. Диявол у раю «манив Адама марною надією на обожествлення[2]», пропонуючи йому вбачати мірило добра не в Богові, а в самому собі.

 

[1] Октоїх, глас 6, неділя, утреня, канон воскресний, пісня 4.

[2] Василій Селевкійський, Слово 3: про Адама, 3.