УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА

Верховний Архиєпископ Києво-Галицький

 

Високопреосвященним і Преосвященним Владикам, Всесвітлішим, всечеснішим та преподобним отцям, преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам Української Греко-Католицької Церкви.

Дорогі брати і сестри! Поручаємо Вам Катехизм Української Греко-Ка­толицької Церкви, який є сповідуванням і поясненням її віри в Триєдиного Бога - Отця, і Сина, і Святого Духа. Віра ця народилася в слуханні Хрис­тового Євангелія, яке вперше пролунало на землях Руси-України, згідно з переданням, ще в проповіді апостола Андрея Первозванного; ця Благо- вість продовжила звучати в місії святих слов’янських апостолів Кирила і Методія та утвердилася у Хрещенні Руси-України за рівноапостольного князя Володимира. Слово Євангелія знайшло відгук віри в серцях слуха­чів, і Христова Церква поширилась по всій Київській Русі. Нова христи­янська традиція, згодом названа київською, стала перлиною в скарбниці віри Вселенської Церкви. На цій традиції виросли численні покоління християн як української, так і інших культур.

 

Спираючись на традицію, цей Катехизм водночас відкритий на сучасність. Одним із найвагоміших «знаків сучасності» є те, що наша Церква присутня не лише в Україні, але й в численних країнах поза її межами. Це вимагає зміцнення духовних зв’язків між вірними нашої Церкви на підставі єдиної християнської спадщини. Глибше пізнання свого христи­янського коріння допоможе вірним віднайти власну ідентичність у сучас ному світі з його викликами глобалізації та асиміляції, і водночас пізнати універсальну вартість нашої східної традиції. Сучасне становище УГКЦ в Україні і світі, запити вірних Церкви окреслюють мету цього Катехизму: допомогти вірним краще пізнати і глибше втілити у власне життя передану Отцями нашої Церкви - святителями, мучениками, ісповідниками і преподобними - Христову віру, плекати київську християнську традицію, знайти в їх світлі відповіді на виклики сьогодення.

Катехизм УГКЦ «Христос - наша Пасха» розкриває віровчення Цер­кви у трьох частинах: віра Церкви, молитва Церкви і життя Церкви. їм передує Вступ, де «правило молитви» анафори Літургії святого Василія Великого подається як методологічна основа «правила віри», сповідува­ного Церквою і викладеного в Катехизмі. Фрагменти тексту анафори слу­жать епіграфами до окремих розділів Катехизму, об’єднуючи їх у одне ціле. Теми Катехизму розкриваються на текстах Святого Письма, спад­щині святих Отців Церкви і Отців УГКЦ зокрема, рішень Вселенських та Помісних Соборів, богослужбових творах, агіографії й іконографії. У Ка­техизмі поєднано історичну традицію й сучасність, завдяки чому віруючі можуть видобувати зі скарбу віри «нове і старе» (пор. Мт. 13, 52).

Цей Катехизм засвідчує невід’ємний зв’язок київської християнської традиції з християнством вселенським. Тому він звертається і до вірних УГКЦ, і до вірних інших Церков, а також до всіх щирих шукачів Істини. Синод Єпископів подає цей Катехизм як джерело катехитичного навчан­ня для зростання вірних УГКЦ у вірі. Водночас цей Катехизм є знаком нашого сопричастя у вірі з іншими помісними Церквами в лоні єдиної Католицької Церкви.

Катехизм «Христос - наша Пасха» продовжує традицію писаних чи друкованих катехизмів УГКЦ, початки якої сягають ще XVI ст. Відтоді й досі не було століття, в якому не з’явився б новий Катехизм. Якщо згадати хоча б деякі, то уваги заслуговують «Катехизм» з XVII століття, укладе­ний святим священномучеником Йосафатом, Архиєпископом Полоцьким, Катехизм під назвою “Народовіщаніє іли слово к народу католическому” з XVIII століття, “Великий катехизм для парафіяльних шкіл” з XIX століття і Катехизм «Божа наука» з XX століття.

Відзначення ювілею Тисячоліття хрещення Руси-України 1988 року, а також вихід із підпілля УГКЦ в Україні призвели до усвідомлення потреби в новому Катехизмі, в якому б християнська віра була передана в річищі власної тисячолітньої традиції. Важливим кроком на шляху до створення такого Катехизму стало написання «Катехитичного правильника УГКЦ»[1], який окреслив основні риси катехитичного служіння, притаманні ідентич­ності нашої Церкви.

1992 року вийшов друком «Катехизм Католицької Церкви», українсь­кий переклад якого побачив світ 2002 року[2]. Одне із завдань «Катехизму Католицької Церкви» - служити автентичним і правильним орієнтиром для укладання місцевих катехизмів. «Цей Катехизм не призначений для того, щоб замінити різні місцеві катехизми [...] Він покликаний сприяти створенню нових місцевих катехизмів, які враховуватимуть різноманітні ситуації й особливості культур і, водночас, турботливо зберігатимуть єд­ність віри і вірність католицькому вченню»[3]. Наш попередник Блаженні- ший Любомир у вступі до Катехизму Католицької Церкви в українському перекладі висловив впевненість, що «з часом і наша Церква дасть своїм вірним богословські пояснення на основі власної традиції»[4].

Особливість богословської традиції УГКЦ, східнохристиянської у своїх джерелах, визначає потребу й окремого катехизму для нашої Церкви. На цю богословську особливість вказував блаженний Іван Павло II, папа Римський: «На Сході і на Заході у дослідженнях одкровенної правди ви­користовували відмінні методи... Ці різні богословські окреслення часто взаємодоповнюються, а не протиставляються»[5]. Ту саму думку висловлю­вав і Блаженніший Любомир: «Наука Христова є одна й та сама для всіх, віра Христова також та сама для всіх католиків незалежно від того, якого обряду вони не були б і до якої помісної Церкви не належали б. Натомість богословське розуміння Богом об’явлених Правд може бути іншим у різ­них культурах, як бувають різними літургійні обряди»[6]

Цю єдину спадщину віри, подану в Катехизмі «Христос - наша Пасха» у світлі нашої богословської традиції, ми покликані втілювати у щоденне життя, поглиблювати, плекати та передавати майбутнім поколінням. Пору чаємо Єпископам, духовенству, монашиству, катехитам та всім вірним на­шої Церкви докласти всіх старань, щоб цей Катехизм увійшов у всі сфери життя і діяльності нашої Церкви. Хай цей Катехизм, що є плодом спільної праці та молитви усієї нашої Церкви, стане для всіх нас могутнім чин­ником оновлення та утвердженням у вірі, у нашій східній християнській традиції. Цей Катехизм призначений стати також основою і спонукою для катехитичного служіння у всіх його вимірах.

Видання Катехизму «Христос - наша Пасха» припадає у 10- ту річни­цю з дня прославлення Мучеників та Блаженних нашої Церкви, які засвід­чили своїм життям непохитну віру в Пресвяту Тройцю, вірність і від­даність Христовій Церкві та жертовну любов до свого народу. Хай їх приклад і святі молитви супроводжують нас і в нашому свідченні віри в Христовій Істині і єдності Церкви.

Благословення Господнє на Вас!

Дано в Києві при Патріаршому Соборі Воскресіння Христового в день празника Вознесіння Господнього 2 червня 2011 року Божого.

 

 

[1]     Катехитична комісія УГКЦ, Катехитичний правильник Української Греко-Като- лицькоїЦеркви, (1 листопада 1999).

[2]       Катехизм Католицької Церкви / вид. Синод Єпископів УГКЦ, 2002.

[3]     Іван Павло II, Апостольська конституція Depositum fidei [«Спадщина віри»], (11 жовтня 1992).

[4]     Блаженніший Любомир, Вступне слово до перекладу Катехизму Католицької Церкви українською мовою.

[5]     Іван Павло II, Апостольський лист Orientale Lumen [«Світло Сходу»] (2 травня 1995), 5.

[6]     Блаженніший Любомир, Вступне слово до перекладу Катехизму Католицької Церкви українською мовою.